Шосткинський краєзнавчий музей


Головна Марія Олександрівна Вілінська
Меню сайту

Пошук


МАРКО ВОВЧОК (1833-1907 рр.)


 
Справжнє ім'я - Марія Олександрівна Вілінська.
Марія Олександрівна Вілінська народилася 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії в родині збіднілого дворянина.
У 1839р. помер її батько, мати вдруге одружилась з лютим крі-посником, який знущався і з кріпаків, і з своєї родини (побачене в дитинстві пізніше стало матеріалом для творів Марка Вовчка). У 1845-1846 pp. Марія навчалась у жіночому пансіоні в Харкові.
Протягом 1847-1850 pp. виховувала дітей тітки К. Мардовіної в Орлі, брала участь у літературних вечорах, зустріла майбутнього чоловіка, фольклориста та етнографа Опанаса Марковича, який був засланий в Орел за участь у Кирило-Мефодіївському братстві.
У 1851 р. Марія одружилась з О. Марковичем, разом з чоловіком виїхала в Україну, займалась фольклористикою та етнографією, вивчила українську мову.
У 1856р. Марія Олександрівна розпочала літературну діяльність, взяла псевдонім Марко Вовчок. Походження цього псевдоніму пов’язують з переливом звуків: Марко-вичка, Марко-Вовчок. Наступного року в Петербурзі П. Куліш видав «Народні оповідання» - першу книгу Марка Вовчка. У 1859р. Марія тяжко захворіла і виїхала на лікування до Німеччини.
У 1860р. у журналі «Отечественные записки» з'явилась повість Марка Вовчка «Інститутка» з присвятою Т.Г. Шевченку в перекладі І. Тургенєва.
Протягом 1860-1867 pp. письменниця перебувала за кордоном (Франція, Німеччина, Швейцарія, Італія). Зустрічалась з провідними письменниками, ученими, культурними діячами. У 1861 -1862 pp. були опубліковані повість «Три долі», другий том «Народних оповідань». У 1867р.
Марко Вовчок повернулась і жила в Петербурзі, писала російською мовою («Живая душа», «Записки причетника», «Сельская идиллия»), багато перекладала.
Після погіршення стану здоров'я, в зв'язку з посиленням переслідувань царської цензури разом з другим чоловіком Михайлом Лобачем-Жученком (О. Маркович помер) у 1878р. письменниця назавжди виїхала з Петербурга, багато переїжджала, поки не оселилась на Богуславщині, де прожила майже сім років.
28 липня 1907р. Марко Вовчок померла в Нальчику на Кавказі, там і похована.
Зв'язок відомої української письменниці російського походження з нашим краєм полягає в тому, що вона двічі у 1857 та у 1858 рр. побувала у Локотках поблизу Шостки. Саме тут у Локотському лісництві працював брат її чоловіка – офіцер корпусу лісничих В.В. Маркович. Це лісництво знаходилось поруч села Локотки, за річкою Шосткою, на якій неподалік і розкинувся пороховий завод.
Перше відвідування відбулося 13 вересня 1857 р., коли письменниця їхала з України, з Немирова, де проживала з чоловіком на рідну Орловщину з сином Богданом у гості та зупинялася у родичів чоловіка.
Друга подорож до Локотків вже з чоловіком Опанасом Васильовичем Марковичем відбулася наприкінці 1858 р., коли Марко Вовчок була вже відомою письменницею і покидала Україну, щоб оселитися у Петербурзі. Ці відвідини були довшими і тривали майже тиждень, тобто всі різдвяні свята. За власними свідченнями Марія Олександрівна ніде не відчувала себе так спокійно, як у цьому гостинному домі. Скориставшись тижнем відпочинку, вона переписала тут кілька главок «Інститутки». Тут також вона познайомилися з простою селянкою, нянькою дітей В.В. Марковича, яку змалювала в одному зі своїх оповідань, зробивши її головною героїнею. Саме у цьому домі разом зі своїм чоловіком – українським фольклористом вона слухала колядки ряджених хлопців та дівчат у різдвяний вечір, всотувала українську мову та фольклор, які просто обожнювала.

Шосткинський краєзнавчий музей. Усі права захищено. © 2024